В'ячеслав Гук

guk-ukr-lit — Fri, 13 Feb 2009 14:44:01 GMT

В’ячесла́в Анато́лійович Гук (* 15 серпня 1974, Саки, АР Крим) — сучасний український поет, прозаїк, перекладач, есеїст, засновник «сенсо-фізіологізму» як літературного напрямку.

1999 року закінчив філологічний факультет Сімферопольського державного університету. 2003 року вступив до НСПУ. Одну з рекомендацій написала українсько-бразильська письменниця пані Віра Вовк (Селянська), яка живе в Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

Перша публікація творів В’ячеслава Гука з’явилася у вересні 1998 року в бразильському часописі «O Lavrador» /Хлібороб/, № 292, Курітіба/ з передмовою письменниці і перекладачки Віри Вовк (Селянської). 1999 року В’ячеслав Гук захищає в університеті магістерську роботу, присвячену маловідомій українській поетці Христині Алчевській – «Христина Алчевська як представник модернізму в українській літературі».

12 грудня 2003 року письменник пише статтю про всесвітньовідомого шведського кінорежисера Інгмара Бергмана – «Інгмар Бергман: доторк до вічності», після публікації якої головний редактор часопису радить В. Гуку спробувати писати прозу.

2007 року отримав грант Президента України за роман «Синдром дитячих спогадів», де розгортається родинна драма на тлі Радянсько-фінської війни 1940 року.

В’ячеслав Гук — засновник літературного напрямку «сенсо-фізіологізму» (англ. sense — «чуття», «розум», «свідомість» + physiology — «фізіологія«»), який, по суті, став реакцією на кризу літератури українського постcоціалізму. Уперше письменник про це зазначив у передмові до своєї третьої поетичної збірки «Восьмий день тижня» (2002). В основі цього напрямку лежить фізичне чуття людини, яке виникає після прочитання певного літературного твору у певний час, за певних обставин, у певному середовищі. Це може бути захоплення, біль, радість, смуток, ненависть тощо. Вони можуть сполучатися. Слово виступає при цьому як певний «код» і «ланцюг» між людиною і її чуттями. Людський організм — як провідник і накопичував певних життєвих вражень та досвідів, який реагує пришвидшеним, уповільненим, нормальним биттям пульсу на певні образи, творені словами, які чує. Чуття при чому можуть бути або піднесеними (радість, захоплення), або ницими (біль, жура і навіть — голод). Слова в таких випадках самі визначають, що має відчувати людина. Дослідження «фізичних чуттів» можна добре простежити у поетичних збірках «Шепотіння, лід і гагари» (2003) та «Фальдбаккен» (готується до друку), романі «Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти» (2009) тощо.

В’ячеслав Гук є автором поетичних збірок «Грота душі» (1998), «Плач Єремії» (2000), «Восьмий день тижня» (2002), «Шепотіння, лід і гагари» (2003), «Ода невідомій родині» (2006).

Своїми поетичними навчителями письменник вважає видатних поетів — ірландця Шеймаса Хіні та норвежця Стейна Мерена.

В’ячеслав Гук є також автором романів «Сад Галатеї» (2008 р.), «Синдром дитячих спогадів» (2008 р.),«Сімферополь-Вірджинії» (2009), що вийшов друком в Ізраїлі, «Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти» (2009 р.), де вперше в сучасній українській літературі розгорнута тема Норвегії, «Ніжна шкура, або Вероніка & Моніка» (2010) — роман у жанрі «slipstrim», психологічна драма.

Роман «Сад Галатеї» літературна критика назвала «зрілою прозою європейського зразка» та «світовим інтелектуальним бестселером». Це була українська відповідь на роман американської письменниці Ніколь Краусс «Історія кохання» —

Nicole Krauss /The History of Love/. http://en.wikipedia.org/wiki/Nicole_Krauss

Як писала відома письменниця Анна Багряна, «Проза В. Гука загалом не властива для української літератури, а тяжіє більше до літературних традицій Швеції, Норвегії, Прибалтійських країн, а відтак цілком придатна для перекладу на інші мови світу. Йдеться про речі, які завжди залишаються актуальними — поза територіальними та часовими межами, адже на першому місці у його творах — Людина з її неоднозначним і заплутаним лабіринтом душі, з її самотністю, болем, сподіваннями, таємницями… »
— із сайта www.sumno.com

Відомий журналіст і літературний критик Анна Лобановська писала: «Твори цього письменника вирізняються на тлі української сучасної літератури дивним стилем і дивною ж географією. Кримчак В’ячеслав Гук пише чудовою українською мовою, його герої віддаляють читача від «українських реалій», а сама манера письма позначена вишуканою «європейськістю» та кінематографічністю образів. Нещодавно в інтерв’ю письменник признався, що має заповітну мрію «побудувати будинок серед гір і фіордів Норвегії, де знайшли б свій прихисток усі покинуті й зраджені...», /«Дзеркало Тижня», № 2 (781) 23—29 січня 2010/ »

Письменник друкувався у часописах «Sobornist» (Ізраїль), «Літературна Україна», «Zeit Glas», «Береги Тавриди», «Кримська світлиця», «Українська літературна газета», «Слово Просвіти», «O Lavrador» (Бразилія),«Мистецькі грані».
Писав статті про Інгмара Бергмана, Марселя Пруста, Емму Андієвську, Христину Алчевську, Герберг Вассму, Зінаїду Гіппіус.

1984 року вірш Зінаїди Гіппіус «Всё кругом» назвав гімном СРСР, за що його ледь не виключили зі школи. http://slova.org.ru/gippiusz/vsekrugom/

Перекладач із французької мови Дмитро Чистяк писав про В’ячеслава Гука наступне: «У поезії і прозі герой його творів завжди перебуває в екзистенційних взаємовпливах із часом. Минуле і майбутнє зважуються в авторській свідомості у вічному сучасному, яке фіксує лише перетікання буття речей з одного стану в інший, і зрештою — відносність динаміки й статики, присутності й відсутності реального світу. Мить, схоплена по-бергманівськи прицільною кінематографічною уявою письменника, перетікає зі звука в символіку кольору, запаху, пластики, а внутрішня енергетика тексту породжує оригінальне лексичне й синтаксичне тло. »
— Слово Просвіти, № 45 (526), 12—18 листопада 2009, с.№ 13

Життєве кредо письменника: «Я обстоюватиму власні переконання і погляди, намагатимуся робити для того все, щоб українська література не викликала співчутливої або іронічної посмішки і щоб про неї знали, поважали й цікавилися нею, як польською, англійською, німецькою... Щоб ми жили у вільному світі. »
— Дзеркало тижня,№ 2(781), 23-29 січня 2010, с.№ 13

Перекладав твори Руперта Брука, Вільяма Каупера, сучасної англійської поетки Керолайн Ішервуд.

Окремі вірші В'ячеслава Гука перекладено шведською, англійською, німецькою та вірменською мовами. Уривок роману «Сад Галатеї» перекладено німецькою мовою в Гамбурзі.

ПОЕТИЧНІ ЗБІРКИ

1. «Грота душі», 1998 р., Саки (Сакська міська друкарня);
2. «Плач Єремії» — ISBN 966-572-033-3 — Сімферополь, 2000 р., (видавництво «Таврія»);
3. «Восьмий день тижня» — ISBN 966-7980-43-X — Сімферополь, 2002 р., (видавництво «Доля»);
4. «Шепотіння, лід і гагари» — ISBN 966-8295-46-3 — Сімферополь, 2003., (видавництво «Доля»);
5. «Ода невідомій родині» —ISBN 966-2987-01-0 — Сімферополь, 2006., (видавництво «Кримський письменник»).
РОМАНИ

1. «Сад Галатеї» — ISBN 978-966-2913-89-7 — Сімферополь, 2008., (видавництво «СМД»);
2. «Синдром дитячих спогадів» — ISBN 978-966-2133-18-9 — Київ, 2008., (видавництво «Просвіта»);
3. «Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти» — ISBN 978-966-174-092-0 — Сімферополь, 2009., (видавництво «СМД»);
4. «Сімферополь – Вірджинії» — ISSN 1565-6837 — Bat-Yam, видано у державі Israel, «Sobornist», 2009-11.,
5. «Ніжна шкура, або Вероніка & Моніка» — ISBN 978-966-2306-04-0 — часопис «Zeitglas», №55-58, 2010.

БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ ПРО ПИСЬМЕННИКА

1998

1.Газета "O Lavrador"/Хлібороб/, №292, вересень 1998 р., Курітіба, Бразилія. Віра Селянська: Юний голос - 5с. Відома українсько-бразильська письменниця і перекладачка Віра Вовк (Селянська) представляє бразильській публіці молодого кримського поета В'ячеслава Гука (Далі - В.Г.) з його першою поетичною збіркою "Грота душі;

2.Газета "Кримська світлиця" (Далі -"КС"), 29 травня 1998 року, - 21 с. (У Криму вперше була представлена перша поетична збірка В.Г. "Грота душі".

2000

1."КС", 20 жовтня 2000 р. - с.21 ("Часе, спинися! Лиши подих літа..." У газеті представлена друга поетична збірка В.Г. "Плач Єремії");

2."Плач Єремії", Сімферополь, 2000р. (Видавництво "Таврія").

2002

1."КС", 15 лютого 2002 р. №7, - с.7 (""Межиріччя" Емми Андієвської" - В.Г. пише рецензію на поетичну збірку відомої американсько-української письменниці і малярки Емми Андієвської.);

2."КС", 7 червня 2002 р. №23, - с.13 ("Марсель Пруст. У пошуках загубленого часу". В.Г. пише статтю про відомого французького модерніста Марселя Пруста);

3. "КС", 27 вересня 2002 р. №39, - с. 21 ("Керолайн Ішервуд. Маленька книга віршів". В.Г. представляє власні переклади із сучасної британської поетки Керолайн Ішервуд, перекладаючи українською мовою майже всю її збірку, видану в Пітерборо.);

4."КС", 15 листопада 2002 р. №46, - с.21 ("Мене не викреслите при всьому бажанні з історії ніяк..." В.Г. пише статтю про напівзабуту українську письменницю Христину Алчевську);

5. "Восьмий день тижня", Сімферополь, 2002 р. (Видавництво "Доля").

2003

1. "КС", 17 січня 2003 р. №3, - с.21 ("Я відчуваю осені гіркий присмак". У газеті представлена третя поетична збірка В.Г. "Восьмий день тижня";

2. "Літературна Україна", вересень 2003 р. (У газеті вміщена добірка віршів із різних поетичних збірок В.Г., а також повідомляється, що він стає членом НСПУ;

3. "КС", 12 грудня 2003 р. № 50, - 21с. ("Інгмар Бергман: доторк до вічності". В.Г. пише статтю про всесвітньовідомого шведського кінорежисера Інгмара Бергмана (1918-2007). Саме після неї головний редактор "КС" Данило Кононенко радить В. Г. спробувати писати прозу);

4."Шепотіння, лід і гагари", Сімферополь, 2003 р. (Видавництво "Доля").

2004

1. "КС", 6 лютого 2004 р. №6 ("На повен голос" - рецензія Василя Латанського на збірку В.Г. "Шепотіння, лід і гагари");

2. "КС", 13 серпня 2004 р. №33 - 21с. ("Сонця й моря на межі...");

3. Підручник із сучасної української літератури для шкіл Криму: Сонця й моря на межі. Проза та поезія письменників Криму. Сімферополь: Таврія. 2004. - 336. (В.Г. представлений на стор. 322-326);

4. Часопис "Береги Тавриди", №3, 2004 р. (В.Г. - 154-155 с.);

5. Часопис "Береги Тавриди", № 6, 2004 р. (В.Г. - 341-344 с.).

2005

1. Часопис "Береги Тавриди", №4, 2005 р. (В.Г. - 188-190 с.)

2006

1. Письменники України: бібліографічний довідник. - К.: Укр. письменник, 2006. - 514 с. (В.Г. - 99 с.);

2. Газета "Літературний Крим", №10. 10 березня 2006 р. - 6. (В.Г.: Поезія);

3. Ода невідомій родині, Сімферополь, 2006 р. (Видавництво "Кримський письменник").

2007

15 серпня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписує Наказ про призначення грантів молодим діячам мистецтв і письменникам. В.Г. отримує грант Президента України за історично-психологічний роман про Радянсько-фінську війну "Синдром дитячих спогадів".

2008

1. Люблю тебе, мій Криме./ Вірші українських поетів про Крим. - Сімферополь: Доля. - 2008. - 288 с. (В.Г. - 288с.);

2. Сад Галатеї, роман, Сімферополь, 2008 р. (Видавництво "СМД"); www.2009000.sumno.com

www.blacksun2000.sumno.com

3. Синдром дитячих спогадів, роман, Київ (В.Ц.:"Просвіта).

2009

1. Газета "Літературна Україна", №10, 12 березня 2009 р. - стор. 7 ("Будинок серед гір і фіордів Норвегії" в "Діалогах" інтерв'ю відомої письменниці Анни Багряної з автором роману "Сад Галатеї");

2. Тетяна Дігай "Скляні фантазії божевільного песиміста"

www.markiza.sumno.com/literature-review/sklyani-fantaziji-bozhevilnogo-pesymista/

3. Анна Лобановська, газета "День", 24 квітня 2009 р. стор.7

www.day.kiev.ua/273356/

www.day.kiev.ua/273394/

4. Роман В'ячеслава Гука "Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти"

Cімферополь, "СМД", 2009

5. Блог на sumno.com : www.vyacheslav-guk.sumno.com

В'ЯЧЕСЛАВ ГУК

В'ячеслав Гук